1. Іноземні працівники підлягають обов'язковому страхуванню і сплачують внески на тих самих засадах, що і громадяни відповідної країни.
2. Утриманці іноземних осіб, які були застраховані або отримували пенсію, мають право на допомогу на підставі сплачених внесків на свій рахунок на тих самих засадах, що і громадяни країни.
3. Утриманці іноземних осіб, які були застраховані або отримували пенсію, мають право на будь-яку субсидію, надбавку до пенсії або частину пенсії, яка виплачується з державних фондів, якщо вони є громадянами будь-якої країни-члена Організації, зв'язаної цією Конвенцією, закони або постанови якої передбачають участь держави у створенні фінансових ресурсів системи страхування або виплаті пенсій відповідно до статті 12.
4. Однак національні закони та постанови можуть обмежувати право на будь-яку субсидію, надбавку до пенсії або частину пенсії, що виплачується з державних фондів, тільки громадянами країни, які є утриманцями застрахованих осіб і досягли зазначеного віку на момент настання чинності законодавства про обов'язкове страхування.
5. Будь-які обмеження, котрі можуть застосовуватися у разі мешкання за кордоном, торкаються тільки пенсіонерів, які є громадянами будь-якого члена Організації, зв'язаного цією Конвенцією, та проживають на території іншого члена Організації, теж зв'язаного цією Конвенцією, але в тій мірі, в якій ці обмеження поширюються на громадян країни, де була набута пенсія. Однак будь-які субсидії, надбавки до пенсій або частини пенсій, виплати яких здійснюються з державних коштів, можуть не надаватися.