1. Працівники-іноземці підлягають страхуванню і сплачують внески на тих самих умовах, що й громадяни відповідної країни.
2. Утриманці застрахованих іноземців чи іноземці, які отримали пенсію, мають такі самі права, що й громадяни відповідної країни, на допомогу, засновану на внесках, зарахованих на їхній рахунок.
3. Утриманці застрахованих іноземців чи іноземців, які отримали пенсію і є громадянами будь-якого члена Організації, зв'язаного цією Конвенцією, законодавство якого передбачає участь держави у створенні фінансових ресурсів чи виплату допомоги системою страхування відповідно до статті 12, також мають право на будь-яку субсидію або надбавку до пенсії чи до її частини, які виплачуються з державних фондів.
4. Однак національне законодавство може обмежувати тільки громадянами країни надання права на будь-яку субсидію чи надбавку до пенсії або частини пенсії, які виплачуються з державних фондів і які надаються лише застрахованим особам, котрі досягли встановленого віку до моменту настання чинності законодавства про обов'язкове страхування.
5. Будь-які обмеження, які можуть передбачатися в разі проживання за кордоном, застосовуються до пенсіонерів і їхніх утриманців, громадян будь-якого члена Організації, зв'язаного цією Конвенцією, який проживає на території будь-якого члена Організації, зв'язаного цією Конвенцією, лише тією мірою, якою вони поширюються на громадян країни, де була набута пенсія. Однак субсидії чи надбавки до пенсії або частини такої пенсії, що покриваються за рахунок державних фондів, можуть не видаватися.