1. Застраховані особи та їхні роботодавці беруть участь у накопиченні коштів системи страхування.
2. Національне законодавство може звільняти від сплати внесків:
a) учнів і молодих працівників, які не досягли встановленого віку;
b) працівників, які не отримують грошової винагороди чи отримують дуже низьку заробітну плату;
3. Національне законодавство про страхування, що поширюється не тільки на осіб, які працюють за наймом, може не передбачати сплату внесків роботодавцями.
4. Державні органи беруть участь у створенні коштів систем страхування чи наданні допомог цими системами, що охоплюють усіх осіб, працюють за наймом, чи працівників фізичної праці.
5. Національне законодавство, яке на час ухвалення цієї Конвенції не передбачає сплати внесків застрахованими особами, може і надалі звільняти застрахованих осіб від таких внесків.