1. Працівники-іноземці підлягають страхуванню і сплачують внески на таких самих умовах, що і громадяни відповідної країни.
2. Іноземці, які підлягають страхуванню, та їхні утриманці мають право на таких самих засадах, що й громадяни відповідної країни, на допомогу, засновану на внесках, зарахованих на їхній рахунок.
3. Іноземці та їхні утриманці, які підлягають страхуванню і є громадянами будь-якого члена Організації, зв'язаного цією Конвенцією, законодавство якого передбачає участь держави у створенні фінансових ресурсів чи виплату допомоги системою страхування відповідно до статті 9, також мають право на будь-яку субсидію або надбавку до пенсії чи до її частини, які виплачуються з державних фондів.
4. Однак національне законодавство може обмежувати тільки громадянами країни надання права на будь-яку субсидію чи надбавку до пенсії або частини пенсії, які виплачуються з державних фондів і які надаються лише застрахованим особам, котрі досягли встановленого віку до моменту настання чинності законодавства про обов'язкове страхування.
5. Будь-які обмеження, які можуть передбачатися в разі проживання за кордоном, застосовуються до пенсіонерів і їхніх утриманців, громадян будь-якого члена Організації, зв'язаного цією Конвенцією, які проживають на території будь-якого члена Організації, зв'язаного цією Конвенцією, лише тією мірою, якою вони поширюються на громадян країни, в якій була набута пенсія. Однак субсидії чи надбавки до пенсії або частини такої пенсії, що покриваються за рахунок державних фондів, можуть не видаватися.