1. Органи Договірної Держави, які мають юрисдикцію згідно зі статтями 5 або 6, якщо вони вважають, що це є в інтересах повнолітньої особи, можуть за власною ініціативою або на прохання органу іншої Договірної Держави просити органи однієї з Держав, зазначених у пункті 2, вжити заходів для захисту повнолітньої особи або її майна. Запит може стосуватися всіх або деяких аспектів такого захисту.
2. Договірні Держави, звернення до органів яких передбачено у попередньому пункті, є -
a) Держава, громадянином якої є повнолітня особа;
b) Держава попереднього місця звичайного проживання повнолітньої особи;
c) Держава, на території якої знаходиться майно повнолітньої особи;
d) Держава, до органу якої звернулася письмово повнолітня особа про вжиття заходів для її захисту;
e) Держава звичайного місця проживання особи, близької для повнолітньої особи, яка готова забезпечити її захист;
f) Держава, на території якої знаходиться повнолітня особа, якщо йдеться про захист особи повнолітнього;
3. У випадку, коли орган, визначений відповідно до попередніх пунктів, не приймає своєї юрисдикції, органи тієї Договірної Держави, які мають юрисдикцію згідно зі статтями 5 або 6, здійснюють її.