1. Під час тлумачення цієї Конвенції необхідно брати до уваги її мету, що визначена у преамбулі, її міжнародний характер та необхідність сприяти одноманітності й передбачуваності в її застосуванні.
2. Питання, які стосуються того, що регулюється цією Конвенцією, і які в ній не вирішені чітко, повинні вирішуватися відповідно до загальних принципів, на яких вона ґрунтується, або, за відсутності таких принципів, відповідно до застосовного права.
3. Посилання на застосовне право є посиланнями на норми внутрішнього права держави місцезнаходження суду, які застосовні в силу норм міжнародного приватного права.
4. У разі, якщо держава складається з кількох територіальних одиниць, в кожній з яких діють власні норми права стосовно питання, яке потребує вирішення, і у разі відсутності вказівки на відповідну територіальну одиницю, територіальна одиниця, норми якої повинні застосовуватися, визначається згідно з правом такої держави. За відсутності будь-якої такої норми застосовується право територіальної одиниці, з якою справа пов'язана найтісніше.