У разі невиконання зобов'язання за договором купівлі-продажу з утриманням права власності чи за договором лізингу, як передбачено в статті 11, умовний продавець чи лізингодавець, залежно від обставин, може:
(a) враховуючи будь-яку заяву, яка може бути зроблена Договірною Державою відповідно до статті 54, розірвати договір і набути будь-який об'єкт, якого стосується договір, у володіння або встановити над ним контроль; або
(b) звернутися до суду з клопотанням стосовно винесення ухвали, яка б санкціонувала чи приписувала здійснення будь-якої з цих дій.