Договори (контракти) суб'єктів міждержавної лізингової діяльності
6.1. Вимоги до обов'язкового змісту договору лізингу і необхідних до нього додатків визначаються національним законодавством і цією Конвенцією. Суб'єкти міждержавної лізингової діяльності під час складання договору лізингу мають право використати міжнародні норми, рекомендації міжнародних лізингових організацій, якщо вони не заборонені національним законодавством.
6.2. Учасники лізингової діяльності, що укладають договір лізингу, керуються такими правилами:
а) форма договору лізингу, права і обов'язки його сторін визначаються національним законодавством держави, в якій укладається цей договір, і цією Конвенцією;
б) у разі відсутності угоди між сторонами щодо права, яке повинно застосовуватися до договору лізингу, застосовується право держави, де заснована, має своє місце знаходження або основне місце діяльності сторона, що є лізингодавцем у договорі лізингу;
в) для підписання договору лізингу суб'єкту міждержавної лізингової діяльності не потрібний дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищестоящої організації, якщо інше не передбачено його національним законодавством;
г) суб'єкти міждержавної лізингової діяльності мають право укладати будь-які договори лізингу, крім тих, які заборонені їхнім національним законодавством;
д) договір лізингу може бути визнаний недійсним у судовому або арбітражному порядку, якщо він не відповідає вимогам національного законодавства, міжнародних договорів і цієї Конвенції.