Принципи міждержавної лізингової діяльності
4.1. Суб'єкти міждержавної лізингової діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, не заборонені національним законодавством і цією Конвенцією, незалежно від форм власності та інших ознак.
Сторони здійснюють контроль за лізинговою діяльністю відповідно до свого національного законодавства.
4.2. Забороняються будь-які, крім передбачених національним законодавством і цією Конвенцією, дії держав, результатом яких є обмеження прав суб'єктів міждержавної лізингової діяльності.
4.3. Оподаткування суб'єктів міждержавної лізингової діяльності здійснюється відповідно до національного законодавства і міжнародних договорів.
Сторони надають суб'єктам міждержавної лізингової діяльності пільги відповідно до свого національного законодавства.
4.4. Сторони самостійно здійснюють митне регулювання ввезення і вивезення об'єктів лізингу на своїй території відповідно до національного законодавства.
4.5. У міждержавній лізинговій діяльності використовуються тільки ті предмети лізингу, які за своїми технічними, фармакологічними, санітарними, фітосанітарними, ветеринарними та екологічними характеристиками не порушують відповідних стандартів і вимог, що діють на територіях Сторін.
У разі відсутності національних стандартів і вимог на певні предмети лізингу їх використання як таких допускається на підставі відповідних міжнародних стандартів і вимог, адаптованих до національних умов у встановленому порядку.
4.6. Монополія у здійсненні міждержавного лізингу певного предмета лізингу регулюється національним законодавством Сторін.