1. У разі, якщо управління не доручено установі, що перебуває під державним контролем, або урядовому відомству, відповідальному перед законодавчим органом, то представники захищених осіб повинні брати участь в управлінні або залучатися до управління як консультанти на встановлених умовах; національне законодавство може в аналогічний спосіб вирішувати питання про участь представників як роботодавців, так і органів державної влади.
2. Держава-член бере на себе загальну відповідальність за належне управління установами та службами, залученими до застосування цієї Конвенції.