1. Кожна особа, яка звернулася із запитом на отримання допомоги, має право на апеляцію в разі відмови у наданні допомоги та право на оскарження стосовно якості або розміру допомоги.
2. У випадках, коли для застосування цієї Конвенції управління медичним обслуговуванням покладається на урядове відомство, відповідальне перед законодавчим органом, право на апеляцію, передбачене в пункті 1 цієї статті, може бути замінене правом подати на розгляд належному органу влади скаргу щодо відмови в наданні медичного обслуговування або щодо якості отриманого обслуговування.
3. У випадках, коли звернення розглядається спеціальним судовим органом, який створено для розгляду питань соціального забезпечення і в якому представлені захищені особи, окреме право на апеляцію не вимагається.