В цілях застосування цієї Конвенції будь-який член Організації може брати до уваги захист, який забезпечується страхуванням, що на момент ратифікації, хоча і не є обов'язковим для осіб, котрі підлягають забезпеченню відповідно до чинного законодавства, проте:
a) контролюється державною владою або управляється відповідно до усталених норм спільно роботодавцями та працівниками;
b) охоплює значну частину осіб, заробіток яких не перевищує заробітку кваліфікованого працівника чоловічої статі, як він визначається в параграфі 6 статті 22;
c) відповідає в належних випадках разом із іншими формами захисту положенням Конвенції.