1. Допомоги на випадок хвороби, передбачені статтею 18, виплачуються протягом усієї тривалості страхового випадку, за умови, що тривалість виплати допомог може бути обмежена періодом не менше ніж 52 тижня в кожному випадку непрацездатності, як це може бути встановлено.
2. Коли заява, подана на підставі статті 2, є чинною, тривалість виплат допомог на випадок хвороби, вказаних у статті 18, може бути обмежена періодом не менше ніж 26 тижнів у кожному випадку непрацездатності, як це може бути встановлено.
3. Якщо законодавство члена Організації передбачає, що допомога на випадок хвороби не виплачується протягом початкового періоду призупинення виплати заробітної плати, то такий період не повинен перевищувати трьох днів.