1. Член Організації, економіка та система медичного обслуговування якого не досягли достатнього розвитку, може шляхом мотивованої заяви, що супроводжує його документи про ратифікацію, скористатися можливістю зробити тимчасові винятки, що передбачено в підпункті i) пункту g) статті 1, статтями 11, 14 і 20 і в параграфі 2 статті 26. Будь-яка така заява має містити пояснення причин таких винятків.
2. Будь-який член Організації, який подав заяву відповідно до параграфа 1 цієї статті, сповіщає в доповідях про застосування цієї Конвенції, що подаються відповідно до статті 22 Статуту Міжнародної організації праці ( 993_154 ), стосовно кожного такого винятку:
a) або що причини таких винятків продовжують існувати;
b) або що, починаючи з певної дати, він відмовляється від права користування такими винятками.
3. Будь-який член Організації, який зробив заяву на підставі параграфа 1 цієї статті, відповідно до умов такої заяви й наскільки це дозволяють обставини:
a) збільшує кількість працівників, що підлягають забезпеченню;
b) розширює медичне обслуговування;
c) збільшує термін виплати допомог у разі захворювання.