1. Щодо територій, згаданих у статті 35 Статуту Міжнародної організації праці ( 993_154 ), який змінено відповідно до Акта про поправку 1946 року до Статуту Міжнародної організації праці, за винятком територій, згаданих у параграфах 4 і 5 вказаної статті, кожен член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, додає до документа про ратифікацію чи надсилає Генеральному директорові Міжнародного бюро праці в якомога стисліший строк після ратифікації заяву, де зазначає:
a) території, до яких заінтересований член Організації зобов'язується застосовувати положення Конвенції без змін;
b) території, до яких він зобов'язується застосовувати положення Конвенції зі змінами, а також деталі таких змін;
c) території, на яких ця Конвенція застосовуватися не буде, і у цьому разі причини, з яких вона не буде застосовуватися;
d) території, щодо яких він резервує своє рішення.
2. Зобов'язання, згадані в a) і b) параграфа 1 цієї статті, визнаються невід'ємною частиною документа про ратифікацію і спричиняють однакові з ним наслідки.
3. Будь-який член Організації може новою заявою відмовитися від усіх або від частини застережень, які містяться в його попередній заяві на підставі підпунктів b), c) і d) параграфа 1 цієї статті.
4. Будь-який член Організації може в періоди, протягом яких ця Конвенція може бути денонсована відповідно до положень статті 11, надіслати Генеральному директорові нову заяву, що змінює в будь-якому іншому відношенні умови будь-якої попередньої заяви і сповіщає про становище на певних територіях.