1. Кожний член Міжнародної організації праці, щодо якого ця Конвенція набула чинності, несе відповідальність за встановлення відповідних норм харчування і столового обслуговування команд своїх морських суден, що є державною чи приватною власністю, які використовуються для комерційних перевезень вантажів або пасажирів і зареєстровані на території, стосовно якої ця Конвенція набула чинності.
2. Національне законодавство, а за відсутності такого законодавства колективні угоди, укладені між роботодавцями і працівниками, встановлюють, за яких умов судна або категорії суден вважаються морськими відповідно до мети цієї Конвенції.