1. Правопорушення, зазначені у статті 7, розглядаються як правопорушення, пов'язані з видачею правопорушників, включені до будь-якої угоди про видачу, що існує між державами-учасницями. Держави-учасниці зобов'язуються включати ці правопорушення як правопорушення, пов'язані з видачею, до всіх наступних угод про видачу, які укладатимуться між ними.
2. Якщо держава-учасниця, яка обумовлює видачу правопорушників існуванням такої угоди, отримує вимогу про видачу від іншої держави-учасниці, з якою вона не пов'язана угодою про видачу, вона може при бажанні розглядати цю Конвенцію як юридичну основу для видачі у зв'язку з такими порушеннями. На видачу поширюються інші положення, передбачені законодавством держави, яка отримала вимогу.
3. Держави-учасниці, які не обумовили видачу правопорушників існуванням угоди, визнають між собою згадані правопорушення як правопорушення, пов'язані з видачею, що підпадають під положення, передбачувані законодавством держави, яка отримала вимогу.
4. Кожне з правопорушень розглядається, з метою видачі, здійснюваної між державами-учасницями, як правопорушення, вчинене не тільки в тому місці, де воно сталося, але також і на території держав-учасниць, від яких вимагається застосувати свою юрисдикцію згідно з пунктом 1 статті 8.