1. У разі смерті годувальника родини, грошові допомоги удові, як це встановлено законом, вдівцю-інваліду, який перебував на утриманні померлої, дітям та іншим особам, як це може бути встановлено законом, виплачуються періодично і розмір їх встановлюється у відповідності до положень або статті 19, або статті 20. Проте немає потреби передбачати положення про виплату допомог вдівцю-інваліду, який перебував на утриманні, якщо грошові допомоги іншим одержувачам значно перевершують допомоги, передбачені цією Конвенцією, і якщо системи соціального забезпечення, крім системи забезпечення при виробничому травматизмі, забезпечують такого вдівця допомогою, значно більшою за допомогу по інвалідності, передбачену Конвенцією 1952 року про мінімальні норми соціального забезпечення ( 993_011 ).
2. Крім того, виплачується допомога на поховання за встановленою ставкою, яка не може бути меншою, ніж звичайна вартість похорон; право на отримання цієї допомоги може, проте, підпорядковуватись встановленим умовам у тих випадках, коли грошові допомоги, виплачувані утриманцям, значно перевищують ті, які передбачаються в цій Конвенції.
3. У тому разі, коли заява відповідно до статті 2 є чинною і даний член Організації вважає, що він не має адміністративних служб, потрібних для періодичних виплат, він може перетворити періодичні виплати, передбачені в пункті 1 цієї статті, в одноразову виплату, яка відповідатиме актуаріальному еквіваленту таких періодичних виплат, підрахованому на підставі наявних даних.