1. У відношенні втрати здатності заробляти, якщо передбачається, що така втрата буде постійною, або у відношенні відповідної втрати фізичної повноцінності, грошові допомоги виплачуються в усіх випадках, якщо після закінчення періоду, протягом якого допомоги виплачуються відповідно до статті 13, працівник продовжує страждати від такої втрати у перевищуючій встановлений рівень мірі.
2. У разі повної втрати здатності заробляти, якщо передбачається, що така втрата буде постійною, або відповідної втрати фізичної повноцінності, допомога виплачується періодично і її розмір встановлюється у відповідності до положень або статті 19, або статті 20.
3. У разі суттєвої часткової втрати здатності заробляти, яка перевищує встановлену міру, якщо передбачається, що така втрата буде постійною або відповідною до втрати фізичної повноцінності, допомога виплачується періодично і відповідає справедливій частці тієї виплати, яка передбачається в пункті 2 цієї статті.
4. У разі часткової втрати здатності заробляти, яка не є суттєвою, але яка перевищує встановлений рівень, згаданий у пункті 1 цієї статті, якщо передбачається, що така втрата буде постійною або відповідною втраті фізичної повноцінності, допомога може виплачуватись як одноразова сума.
5. Міра втрати здатності заробляти або відповідної втрати фізичної повноцінності, згадана в пунктах 1 і 3 цієї статті, встановлюється таким чином, щоб виключати несприятливі для постраждалих осіб наслідки.