1. Член Організації, який:
a) узяв на себе зобов'язання, що випливають з цієї Конвенції, відносно розділів II, III і IV; та
b) охоплює таку частину самодіяльного населення, яка принаймні на 10 відсотків більша, ніж та, що вимагається в пункті b) параграфа 1 статті 9, пункті b) параграфа 1 статті 16 та пункті b) параграфа 1 статті 22 або задовольняє вимоги пункту c) параграфа 1 статті 9, пункту c) параграфа 1 статті 16 і пункту c) параграфа 1 статті 22, може відхилятися від деяких окремих положень розділів II, III і IV за умови, що загальна сума допомог, що виплачуються на підставі відповідного розділу, дорівнює, принаймні, 110 відсоткам загальної суми, яка виходила б внаслідок застосування всіх положень цього розділу.
2. Кожний член Організації, який допускає таке відхилення, зазначає у своїх доповідях про застосування цієї Конвенції, що надаються відповідно до статті 22 Статуту Міжнародної організації праці ( 993_154 ), стан свого законодавства та практики з огляду на таке відхилення, і будь-який прогрес у напрямі повного застосування Конвенції.