1. Виплата допомоги, на яку особа, що підлягає забезпеченню, мала б право на підставі будь-якого з розділів II-IV цієї Конвенції, може бути тимчасово припинена такою мірою, якою це може бути встановлено:
a) на весь час відсутності цієї особи на території цього члена Організації, за винятком того випадку, за встановлених умов, коли допомога обумовлена сплатою внесків;
b) на весь час, протягом якого ця особа перебуває на громадському утриманні або на утриманні якої-небудь установи чи служби соціального забезпечення;
c) якщо ця особа поставила вимогу щодо видання допомоги на неправдивій підставі;
d) якщо охоплюваний випадок трапився внаслідок кримінального злочину, здійсненого цією особою;
e) якщо охоплюваний випадок був навмисно спричинений серйозним проступком цієї особи; та
f) у відповідних випадках, коли ця особа без будь-якої підстави нехтує послугами медичного обслуговування або органів по перекваліфікації, наданими в її розпорядження, або не виконує правил, установлених для засвідчення виникнення чи продовження страхового випадку, або ж правил поведінки одержувачів;
g) стосовно допомоги вдові у зв'язку з втратою годувальника - на весь час, протягом якого вона живе з чоловіком як його дружина.
2. У встановлених випадках та межах частина допомоги, яка належала б цій особі, виплачується її утриманцям.