1. Загальна сума відшкодування, яка повинна бути виплачена перевізником у зв'язку з однією і тією ж самою подією, не може перевищувати 250000 фр. на одного потерпілого. Однак будь-яка Договірна держава може встановити більш високу межу чи не встановлювати жодної межі. Якщо головна контора перевізника знаходиться в такій державі чи в державі, яка не є Договірною стороною, законодавство якої передбачає більш високу межу чи не встановлює жодної межі, для визначення загальної суми застосовується законодавство цієї держави, за винятком норм, які відносяться до колізійного права.
2. Сума, передбачена у пункті 1 цієї статті, не включає понесені сторонами для доказу своїх прав судові витрати чи інші витрати, сплата або відшкодування яких можуть бути покладені на перевізника, а також відсотки, обчислювальні відповідно до закону, що вважатиме застосовним суд, який розбирає справу.
3. Сторони договору перевезення можуть домовитися про встановлення більш високої межі відшкодування. Якщо не зроблене застереження щодо протилежного, то така домовленість поширюється на всіх осіб, які мають право на відшкодування.
4. Обмеження розміру відшкодування, передбачені у цій статті, застосовуються до усіх вимог, пов'язаних зі смертю, тілесними ушкодженнями або нанесенням будь-якої іншої шкоди фізичному чи психічному здоров'ю пасажира. Якщо є кілька позивачів, і якщо загальна сума їхніх вимог перевищує встановлений максимум, то виплати пропорційно скорочуються.