Ст. 31

Чинна редакція від 19.05.1956

Розділ V. Претензії і позови

1. В усіх судових провадженнях, які виникають у зв'язку із перевезенням, яке здійснюється відповідно до цієї Конвенції, позивач може звернутися до будь-якого суду або арбітражу договірної країни, визначеної угодою між сторонами, і на додаток до цього, до судів або арбітражів країни, на території якої:

a) відповідач має звичайне місце проживання або основне місце розташування свого підприємства або відділення чи агентства, за допомогою яких був укладений договір перевезення, або

b) знаходиться місце отримання вантажу перевізником, або місце передбачене для його доставки,

і не може звертатися до будь-яких інших судів або арбітражів.

2. Якщо стосовно будь-якого спору, на який міститься посилання у пункті 1 цієї статті, позов знаходиться на розгляді в суді або арбітражі, що є компетентним відповідно до пункту 1, або якщо стосовно такого позову таким судом або арбітражем було винесено рішення, то новий судовий розгляд між тими ж самими сторонами на тій же підставі не допускається, за винятком тих випадків, коли рішення суду або арбітражу, в якому був пред'явлений перший позов, не підлягає виконанню у країні, в якій подано новий позов.

3. Якщо рішення стосовно спору, що наведений у пункті 1 цієї статті, винесене судом або арбітражем однієї з договірних країн, підлягає виконанню в такій країні, воно також стає таким, що підлягає виконанню у будь-якій з інших договірних держав, з моменту виконання формальностей, що передбачені у відповідній країні. Виконання цих формальностей не може вести до повторного розгляду обставин справи.

4. Положення пункту 3 цієї статті застосовуються до рішень, винесених у присутності сторін, заочних рішень та до мирових угод, підтверджених судовим рішенням, але не застосовуються до тимчасових рішень або до судових рішень щодо відшкодування збитків позивачем, якому повністю або частково відмовлено у задоволенні позову, на додаток до судових витрат.

5. При розгляді позовів, що виникають з приводу перевезення, на яке поширюється ця Конвенція, не вимагається надання гарантії забезпечення судових витрат від громадян договірних країн, місце проживання або місце розташування яких знаходиться в одній з таких країн.