1. Ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.
2. Для цілей цієї Конвенції "транспортний засіб" означає автомобілі, автопоїзди, причепи і напівпричепи як це визначено в статті 4 Конвенції про дорожній рух від 19 вересня 1949 року.
3. Ця Конвенція застосовується також у тому випадку, якщо перевезення, що входять в сферу її застосування, здійснюються державами або урядовими закладами чи організаціями.
4. Ця Конвенція не застосовується:
a) до перевезень, які здійснюються відповідно до будь-якої міжнародної поштової конвенції;
b) до перевезень небіжчиків;
c) до перевезень обстановки і меблів при переїздах.
5. Договірні Сторони погоджуються не змінювати будь-які з положень цієї Конвенції шляхом спеціальних угод між двома чи декількома Договірними Сторонами, за винятком скасування її застосування до їхніх прикордонних перевезень або дозволу використовувати вантажні накладні, що встановлюють право власності на вантаж при перевезеннях, які виконуються цілком в межах їхніх територій.