1. Злочин вважається таким, що підлягає включенню як злочин, що тягне за собою видачу, в будь-який договір про видачу, укладений між Договірними Державами. Договірні Держави зобов’язуються включати такий злочин як злочин, що тягне за собою видачу, в будь-який договір про видачу, укладений між ними.
2. Якщо Договірна Держава, яка обумовлює видачу наявністю договору, отримує прохання про видачу від іншої Договірної Держави, з якою вона не має договору про видачу, вона може на свій розсуд розглядати цю Конвенцію щодо злочинця як юридичну підставу для видачі. Видача здійснюється відповідно до інших умов, що передбачені законодавством Держави, до якої звернено прохання про видачу.
3. Договірні Держави, які не обумовлюють видачу наявністю договору, розглядають у відносинах між собою такий злочин як злочин, що тягне за собою видачу, відповідно до умов, передбачених законодавством Держави, до якої звернено прохання про видачу.
4. Злочин розглядається Договірними Державами для цілей видачі так, якби він був вчинений не лише в місці його вчинення, а й також на території Держав, які зобов’язані встановити свою юрисдикцію відповідно до пункту 1 статті 4.