Однак ця заборона не поширюється на військові споруди, військові або військово-морські установи, склади зброї або військового майна, майстерні або заводи, які можуть бути використані для потреб ворожого флоту або армії, а також на військові кораблі, що перебувають у гавані. Командувач військово-морських сил може знищити їх за допомогою артилерії після висунення вимоги і розумного часу очікування, якщо всі інші засоби неможливі і якщо місцева влада не знищила їх сама протягом встановленого часу.
Він не несе відповідальності за будь-яку неминучу шкоду, яка може бути заподіяна бомбардуванням за таких обставин.
Якщо з військових міркувань необхідно вжити негайних заходів, і немає можливості давати ворогові час на самостійне знищення вищевказаних споруд, то вважається, що заборона бомбардувати місто, що не обороняється, залишається в силі, як і у випадку, наведеному в пункті 1, і що командувач повинен вжити всіх належних заходів для того, щоб місту було завдано якнайменшої шкоди.