Інші форми співробітництва і підготовка кадрів
(1) Сторони тісно співробітничають одна з одною, діючи відповідно до своїх національних правових і адміністративних систем, з метою підвищення ефективності правоохоронних заходів для припинення правопорушень, визнаних такими згідно з пунктом (1) статті 3. Вони, зокрема, на основі двосторонніх або багатосторонніх угод або домовленостей:
а) встановлюють і підтримують канали зв'язку між їхніми компетентними установами і службами з тим, щоб полегшити надійний і швидкий обмін інформацією, яка стосується всіх аспектів правопорушень, визнаних такими згідно з пунктом (1) статті 3, включаючи, якщо відповідні Сторони визнають це доцільним, зв'язок з іншими видами злочинної діяльності;
b) співробітничають одна з одною в розслідуванні правопорушень, визнаних такими згідно з пунктом (1) статті 3 і що мають міжнародний характер, з метою виявлення:
(і) особи, місцеперебування і діяльності осіб, які підозрюються в участі в правопорушеннях, визнаних такими згідно з пунктом (1) статті 3;
(іі) переміщення доходів або власності, отриманих внаслідок вчинення таких правопорушень;
(ііі) переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин, речовин, внесених до Таблиці I і Таблиці II цієї Конвенції, і засобів, що використовуються або призначені для використання при вчиненні таких правопорушень;
c) створюють, у відповідних випадках і, якщо це не порушує законів країни, спільні групи, беручи до уваги необхідність забезпечення безпеки осіб і операцій, для здійснення положень цього пункту. Службові особи будь-якої Сторони, що входять до складу таких груп, діють за санкцією відповідних органів Сторони, на території якої повинна проводитися дана операція; в усіх таких випадках зацікавлені Сторони забезпечують повне дотримання суверенітету Сторони, на території якої проводиться дана операція;
d) у відповідних випадках надають у необхідній кількості зразки речовин у дослідних або слідчих цілях;
е) сприяють ефективній координації між їхніми компетентними установами і службами й обміну співробітниками та іншими експертами, включаючи розміщення співробітників зв'язку.
(2) Кожна Сторона в необхідних межах здійснює, розробляє або вдосконалює конкретні програми підготовки персоналу правоохоронних та інших органів, у тому числі митних, які відповідають за припинення правопорушень, визнаних такими згідно з пунктом (1) статті 3. Такі програми, зокрема, стосуються наступного:
a) методів, що використовуються при виявленні і припиненні правопорушень, визнаних такими згідно з пунктом (1) статті 3;
b) маршрутів і засобів, що використовуються особами, які підозрюються в участі у правопорушеннях, визнаних такими згідно з пунктом (1) статті 3, зокрема, в державах транзиту, і відповідних контрзаходів;
с) спостереження за ввезенням і вивезенням наркотичних засобів, психотропних речовин і речовин, включених до Таблиці I і Таблиці II;
d) виявлення і спостереження за обігом доходів і власності, одержаних внаслідок вчинення правопорушень, визнаних такими згідно з пунктом (1) статті 3, і наркотичних засобів, психотропних речовин і речовин, включених до Таблиці I і Таблиці II, і засобів, які використовувалися або призначалися для використання при вчиненні таких правопорушень;
e) методів передачі, приховання або утаювання таких доходів, власності і засобів;
f) збору доказів;
g) методів контролю в зонах вільної торгівлі і вільних портах;
h) сучасних правоохоронних методів.
(3) Сторони сприяють одна одній в плануванні і здійсненні програм досліджень і підготовки кадрів, покликаних забезпечити обмін спеціальними знаннями в галузях, указаних у пункті (2) цієї статті, і з цією метою використовують також, у відповідних випадках, регіональні й міжнародні конференції і семінари для сприяння співробітництву й обговоренню проблем, які становлять взаємний інтерес, включаючи особливі проблеми і потреби держав транзиту.