1. За винятком положень, передбачених у цій статті, ця Конвенція застосовується до будь-якого морського судна, що знаходиться в державному чи приватному користуванні та зайняте перевезенням вантажів чи пасажирів у комерційних цілях чи використовується для будь-яких інших комерційних цілей.
2. Національне законодавство та правила визначають, коли судно в цілях цієї Конвенції розглядається як морське судно.
3. Ця Конвенція застосовується до морських буксирів.
4. Ця Конвенція не застосовується:
a) до суден, для яких парус є основним рушієм, незалежно від того, чи обладнані вони, чи ні допоміжними двигунами;
b) до суден, зайнятих в риболовлі чи китобійних промислах, або аналогічними операціями;
c) до малотоннажних суден і таких суден, як нафтові установки та бурові платформи, коли вони не використовуються в судноплавстві, причому визначення того, які судна підлягають під цей пункт, повинно здійснюватися в кожній країні компетентним органом влади після консультації з найбільш представницькими організаціями судновласників і моряків.
5. У цій Конвенції ніщо не може розглядатися як таке, що розширює сферу застосування Конвенцій, наведених у додатку до цієї Конвенції, чи положень цієї Конвенції.