1. Компетентні власті чи органи в кожній країні можуть дозволити як тимчасовий виняток, але лише настільки, наскільки це потрібно для виконання необхідної роботи, продовження часу водіння, продовження безперервного робочого часу, а також скорочення тривалості щоденного відпочинку, передбачених статтями 5, 6, 7 та 8 цієї Конвенції:
а) якщо трапився нещасний випадок, виникла несправність, непередбачена затримка, неполадка з обслуговуванням або перерва в русі;
b) у разі виняткових обставин;
c) у разі виникнення термінової та виняткової потреби забезпечити роботу комунальних установ.
2. Якщо національні чи місцеві умови, в яких функціонує дорожній транспорт, не дозволяють суворо дотримуватися статей 5, 6, 7 або 8 цієї Конвенції, компетентні власті чи органи в кожній країні можуть також дозволити продовження тривалості водіння, продовження тривалості безперервного робочого часу та скорочення тривалості щоденного відпочинку, передбачених цими статтями, та дозволити винятки щодо застосування статей 5, 6 або 8 стосовно водіїв, охоплених пунктом 2 статті 1 цієї Конвенції. У такому випадку відповідний член Організації описує ці національні або місцеві умови, а також подовження, скорочення або винятки, дозволені згідно з цим пунктом, у заяві , яка додається до документа про ратифікацію. Кожний такий член Організації у своїй доповіді, яка надсилається відповідно до статті 22 Статуту Міжнародної організації праці ( 993_154 ), зазначає будь-який прогрес, якого можна було б досягти з метою більш суворого чи більш широкого застосування статей 5, 6, 7 та 8 цієї Конвенції, та може будь-коли замінити цю заяву новою заявою.