1. Щоденний відпочинок водіїв становить не менше десяти годин поспіль протягом будь-якого двадцятичотирьохгодинного періоду, рахуючи від початку робочого дня.
2. Щоденний відпочинок може обчислюватися в середньому за періоди, які визначаються компетентними властями чи органами в кожній країні; однак тривалість такого відпочинку становить у будь-якому випадку не менше восьми годин та не скорочується до восьми годин більш як два рази на тиждень.
3. Компетентні власті чи органи в кожній країні можуть передбачити щоденні перерви для відпочинку різної тривалості залежно від того, чи йдеться про перевезення пасажирів або вантажів, та від того, чи відбувається відпочинок за місцем проживання водія або в іншому місці, за умови дотримання положень пунктів 1 й 2 цієї статті про мінімальну кількість годин.
4. Компетентні власті чи органи в кожній країні можуть передбачити винятки з положень пунктів 1 й 2 цієї статті стосовно тривалості періодів щоденного відпочинку та використання таких періодів відпочинку в разі, коли на транспортних засобах є два водії та коли транспортні засоби перевозять на поромах або поїздах.
5. Протягом щоденного відпочинку від водія не вимагається перебувати на транспортному засобі або поблизу нього, якщо він ужив потрібних запобіжних заходів для забезпечення безпеки транспортного засобу та його вантажу.