ПРИПИНЕННЯ ДІЇ
Ця Конвенція лишається чинною доти, доки її дію не припинено Договірною Державою. Будь-яка з Договірних Держав може припинити дію Конвенції, надіславши дипломатичними каналами повідомлення про припинення дії іншій Договірній Державі принаймні за шість місяців до закінчення будь-якого календарного року, що починається після закінчення п'яти років з дати набрання чинності Конвенцією. У такому випадку Конвенція припиняє свою дію:
(a) у Японії:
(i) стосовно податків, що стягуються на основі податкового року, для податків за будь-які податкові роки, що починаються 1 січня або після 1 січня календарного року, наступного за роком, у якому надане таке повідомлення;
(ii) стосовно податків, що стягуються не на основі податкового року, для податків, які стягуються 1 січня або після 1 січня календарного року, наступного за роком, у якому надане таке повідомлення;
(b) в Україні:
(i) стосовно податків, що утримуються у джерела, для сум, сплачених 1 січня або після 1 січня календарного року, наступного за роком, у якому було надане таке повідомлення;
(ii) стосовно інших податків, для будь-якого податкового року, що починається 1 січня або після 1 січня календарного року, наступного за роком, у якому надане таке повідомлення.
НА ПОСВІДЧЕННЯ ЧОГО ті, що нижче підписалися, належним чином на тс уповноважені своїми Урядами, підписали що Конвенцію.
ВЧИНЕНО в м. Токіо 19 лютого 2024 року в двох примірниках українською, японською та англійською мовами, причому всі тексти є автентичними. У разі будь-яких розбіжностей у тлумаченні переважну силу матиме текст англійською мовою.
За Уряд України
За Уряд Японії
ПРОТОКОЛ
Під час підписання Конвенції між Урядом України та Урядом Японії про усунення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи та запобігання податковим ухиленням і уникненням (далі - «Конвенція»), Уряд України та Уряд Японії домовились, що такі положення становитимуть невід’ємну частину цієї Конвенції.
1. Стосовно пункту 2 статті 1 Конвенції:
Термін «фіскально прозорий» означає ситуації, коли згідно з податковим законодавством Договірної Держави дохід або частина доходу утворення або структури оподатковується не на рівні утворення або структури, а на рівні осіб, які мають частку у цьому утворенні або структурі, так, як якщо б цей дохід або частина доходу безпосередньо одержувалася б особами, які мають частку, в момент, коли цей дохід або частина доходу отримується, незалежно від того, розподіляється цей дохід або частина доходу цим утворенням або структурою серед осіб, які мають частку, чи ні.
2. Незважаючи на будь-які положення Конвенції, будь-який дохід, отриманий резидентом України від внесків, зроблених відповідно до договору тихого товариства (Tokumei Kumiai) або іншого подібного договору, може оподатковуватися в Японії відповідно до законодавства Японії, за умови, що такий дохід виникає в Японії та підлягає вирахуванню при обчисленні оподатковуваного доходу платника в Японії.
3. Стосовно пункту 5 статті 23 Конвенції:
(a) (i) Якщо компетентний орган Договірної Держави призупинив щодо справи процедуру вирішення справи за взаємною згодою відповідно до пунктів 1 і 2 статті 23 Конвенції (далі - «процедура взаємного узгодження») у зв’язку з тим, що на розгляді в суді або адміністративному суді перебуває справа з одного або кількох тих самих питань, перебіг строку, передбаченого підпунктом (b) пункту 5 цієї статті, зупиняється доти, доки справа, що перебуває на розгляді в суді або адміністративному суді, не буде зупинена або не буде відкликана.
(ii) Якщо особа, яка подала справу, та компетентний орган Договірної Держави погодилися призупинити процедуру взаємного узгодження, період, передбачений у підпункті (b) пункту 5 статті 23 Конвенції, припиняє рахуватися, доки призупинення не буде скасовано.
(iii) Якщо компетентні органи Договірних Держав погоджуються, що особа, якої безпосередньо стосується справа, не надала своєчасно будь-яку додаткову суттєву інформацію, запитувану будь-яким з компетентних органів після початку періоду, зазначеного в підпункті (b) пункту 5 статті 23 Конвенції, цей період продовжується на період, що дорівнює періоду, який починається з дати, коли було подано запит на інформацію, і закінчується датою, коли ця інформація була надана.
(b) (i) Наступні правила регулюють призначення арбітрів:
(aa) Арбітражна комісія складається з трьох окремих арбітрів, які мають знання або досвід у міжнародних податкових справах.
(bb) Кожен з компетентних органів Договірних Держав призначає одного арбітра. Два арбітри, призначені таким чином, призначають третього арбітра, який виконуватиме функції Голови арбітражної комісії. Голова не повинен бути національною особою або резидентом жодної з Договірних Держав.
(cc) Кожен арбітр повинен бути неупередженим і незалежним від компетентних органів, податкових адміністрацій і міністерств фінансів Договірних Держав та від усіх осіб, яких безпосередньо стосується справа (а також їхніх радників), під час прийняття призначення, зберігати свою неупередженість і незалежність протягом арбітражного розгляду та уникати будь-якої поведінки, яка може зашкодити презумпції неупередженості та незалежності арбітрів щодо провадження у справі, протягом розумного періоду часу після цього.
(ii) Компетентні органи Договірних Держав гарантують, що арбітри та їхній персонал погоджуються в письмовій формі перед тим, як вони будуть діяти в арбітражному розгляді, поводитися з будь-якою інформацією, що стосується арбітражного розгляду, відповідно до зобов’язань щодо конфіденційності та нерозголошення, передбачених у пункті 2 статті 24 Конвенції та чинному законодавстві Договірних Держав.
(iii) Виключно для цілей застосування положень статей 23 і 24 Конвенції та внутрішнього законодавства Договірних Держав, що стосуються обміну інформацією, конфіденційності та адміністративної допомоги, арбітри та максимум три співробітники на арбітра (і майбутні арбітри виключно в обсязі, необхідному для перевірки їх здатності виконувати вимоги арбітрів) вважаються особами або органами, яким може бути розкрита інформація. Інформація, отримана арбітражною комісією або потенційними арбітрами, та інформація, яку компетентні органи Договірних Держав отримують від арбітражної комісії, вважається інформацією, якою обмінюються згідно з положеннями пункту 1 статті 24 Конвенції.
(c) (i) Арбітражне рішення є остаточним.
(ii) Арбітражне рішення не буде обов’язковим для обох Договірних Держав, якщо остаточне рішення судів однієї з Договірних Держав визнає це арбітражне рішення недійсним. У такому випадку запит про арбітраж згідно з пунктом 5 статті 23 Конвенції вважається таким, що не був зроблений, а арбітражний розгляд вважається таким, що не відбувся (за винятком цілей підпунктів (ii) та (iii) підпункту (b) і підпункту (f). У такому випадку може бути зроблено новий запит про арбітраж, якщо тільки компетентні органи Договірних Держав не досягнуть згоди, що такий новий запит не повинен бути дозволеним.
(iii) Арбітражне рішення не має прецедентної сили.
(d) (i) Якщо особа, якої безпосередньо стосується справа, не приймає взаємну домовленість, яка реалізує арбітражне рішення, справа не підлягає подальшому розгляду компетентними органами Договірних Держав.
(ii) Взаємна домовленість, яка реалізує арбітражне рішення у справі, вважається такою, що не прийнята особою, якої безпосередньо стосується справа, якщо будь-яка особа, якої безпосередньо стосується справа, протягом 60 днів після дати надсилання їй повідомлення про взаємну домовленість не відкличе всі питання, вирішені у взаємній домовленості, яка реалізує арбітражне рішення, з розгляду в будь-якому суді або адміністративному трибуналі, або іншим чином не припинить будь-яке незавершене судове або адміністративне провадження щодо таких питань у спосіб, що відповідає цій взаємній домовленості.
(e) Для цілей статті 23 Конвенції та цього пункту арбітражне провадження, а також у випадку пунктів (i) і (ii) процедура взаємного узгодження щодо справи припиняється, якщо у будь-який час після подання запиту на арбітраж і до того, як арбітражна комісія передасть своє рішення компетентним органам Договірних Держав:
(i) компетентні органи Договірних Держав досягають взаємної згоди щодо вирішення справи відповідно до пункту 2 статті 23 Конвенції;
(ii) особа, яка представила справу, відкликає запит про арбітраж або запит про процедуру взаємного узгодження; або
(iii) рішення щодо невирішених питань, що виникають у справі, виноситься судом або адміністративним трибуналом однієї з Договірних Держав.
(f) Кожен з компетентних органів Договірних Держав несе власні витрати та витрати призначеного ним арбітра. Якщо інше не домовлено між компетентними органами Договірних Держав, витрати на Голову арбітражної комісії та інші витрати, пов’язані з проведенням арбітражного розгляду, покриваються компетентними органами Договірних Держав у рівних частках.
(g) Положення пункту 5 статті 23 Конвенції та цього пункту не застосовуються до випадків, які підпадають під дію пункту 3 статті 4 Конвенції.
НА ПОСВІДЧЕННЯ ЧОГО ті, що нижче підписалися, належним чином на те уповноважені своїми Урядами, підписали цей Протокол.
ВЧИНЕНО в м. Токіо 19 лютого 2024 року в двох примірниках українською, японською та англійською мовами, причому всі тексти є автентичними. У разі будь-яких розбіжностей у тлумаченні переважну силу матиме текст англійською мовою.
За Уряд України
За Уряд Японії
{ Текст Конвенції англійською мовою }