ДОПОМОГА У СТЯГНЕННІ ПОДАТКІВ
1. Договірні Держави допомагатимуть одна одній у стягненні податкових вимог. Ця допомога не обмежується статтями 1 і 2. Компетентні органи Договірних Держав можуть за взаємною згодою визначити порядок застосування цієї статті.
2. Термін «податкова вимога» при використанні в цій статті означає суму заборгованості стосовно зазначених податків, тією мірою, якою таке оподаткування не суперечить цій Конвенції або будь-якому іншому документу, сторонами якого є Договірні Держави, включаючи проценти, адміністративні штрафи та витрати на стягнення або на забезпечення сплати податків, що стосуються такої суми:
(a) у Японії:
(i) податки, зазначені в підпунктах (i) - (iv) підпункту (a) пункту 3 статті 2;
(ii) спеціальний корпоративний податок на реконструкцію;
(iii) податок на споживання;
(iv) місцевий податок на споживання;
(v) податок на спадщину; і
(vi) податок на дарування;
(b) в Україні:
(i) податки, зазначені в підпункті (b) пункту 3 статті 2;
(ii) податок на додану вартість;
(iii) рентна плата;
(iv) екологічний податок;
(v) податок на майно;
(vi) акцизний податок; і
(vii) єдиний податок;
(c) будь-який інший податок, який час від часу може бути погоджений між Урядами Договірних Держав шляхом обміну дипломатичними нотами; і
(d) будь-які ідентичні або подібні по суті податки, які стягуються після дати підписання Конвенції на додаток до податків, зазначених у підпунктах (a), (b) або (c), або замість них.
3. Якщо податкова вимога Договірної Держави підлягає виконанню згідно із законодавством цієї Договірної Держави та заборгованість має особа, яка на той час не може за законодавством цієї Договірної Держави перешкоджати її стягненню, така податкова вимога за запитом компетентного органу цієї Договірної Держави приймається компетентним органом іншої Договірної Держави для цілей забезпечення сплати податків. Така податкова вимога стягується цією іншою Договірною Державою відповідно до положень її законодавства, які стосуються примусового стягнення та справляння її власних податків, так, ніби ця податкова вимога є податковою вимогою іншої Договірної Держави, яка відповідає умовам, що дозволяють цій іншій Договірній Державі подати запит відповідно до цього пункту.
4. Якщо податкова вимога Договірної Держави є вимогою, щодо якої ця Договірна Держава для забезпечення її стягнення може згідно зі своїм законодавством вжити заходи щодо забезпечення сплати податків, така податкова вимога приймається компетентним органом іншої Договірної Держави за запитом компетентного органу першої згаданої Договірної Держави для здійснення заходів щодо забезпечення сплати податків. Ця інша Договірна Держава вживає заходи щодо забезпечення сплати податків стосовно такої податкової вимоги відповідно до положень свого законодавства так, ніби ця податкова вимога є податковою вимогою цієї іншої Договірної Держави, навіть якщо на момент, коли такі заходи здійснюються, податкова вимога не підлягає примусовому стягненню у першій згаданій Договірній Державі, або боржником за нею є особа, яка має право запобігти її стягненню.
5. Незважаючи на положення пунктів 3 та 4, на податкову вимогу, прийняту компетентним органом Договірної Держави для цілей пунктів 3 або 4 цієї статті, в цій Договірній Державі не поширюються часові обмеження, їй не надається пріоритет, що може застосовуватися до податкової вимоги відповідно до законодавства цієї Договірної Держави, зважаючи на її природу як таку. Також податковій вимозі, прийнятій компетентним органом Договірної Держави для цілей пунктів 3 або 4, не може надаватися в цій Договірній Державі ніякий пріоритет, який застосовується до такої податкової вимоги відповідно до законодавства іншої Договірної Держави.
6. Заходи, які здійснюються Договірною Державою під час стягнення податкової вимоги, визнаної компетентним органом цієї Договірної Держави для цілей пункту 3 або 4, та які, якби вони були вчинені іншою Договірною Державою, мали б наслідком призупинення або припинення строків, що застосовуються до податкової вимоги згідно з законодавством цієї іншої Договірної Держави, мають такі самі наслідки за законодавством цієї іншої Договірної Держави. Компетентний орган першої згаданої Договірної Держави інформує компетентний орган іншої Договірної Держави про заходи, які перша згадана Договірна Держава здійснила для стягнення податкової вимоги.
7. Факт наявності, чинність або сума податкової вимоги Договірної Держави не є предметом розгляду в судах або адміністративних органах іншої Договірної Держави.
8. Якщо, у будь-який момент після здійснення запиту компетентним органом Договірної Держави згідно з пунктами 3 або 4 та до того, як інша Договірна Держава стягнула та переказала відповідну суму податкової вимоги першій згаданій Договірній Державі, вказана податкова вимога перестає бути:
(a) у разі здійснення залиту відповідно до пункту 3, податковою вимогою першої згаданої Договірної Держави, яка підлягає примусовому стягненню згідно із законодавством цієї Договірної Держави, та боржником за якою є особа, яка в цей момент не може відповідно до законодавства цієї Договірної Держави запобігти її стягненню; або
(b) у разі здійснення залиту відповідно до пункту 4, податковою вимогою першої згаданої Договірної Держави, щодо якої ця Договірна Держава для забезпечення її стягнення може відповідно до свого законодавства вжити заходи щодо забезпечення сплати податків;
компетентний орган першої згаданої Договірної Держави негайно повідомляє компетентний орган іншої Договірної Держави про такий факт, і на розсуд компетентного органу цієї іншої Договірної Держави компетентний орган першої згаданої Договірної Держави призупиняє або відкликає свій запит.
9. У жодному випадку положення цієї статті не повинні тлумачитись як такі, що покладають на Договірну Державу зобов’язання:
(a) здійснювати адміністративні заходи, що суперечать законам і адміністративній практиці цієї або іншої Договірної Держави;
(b) здійснювати заходи, які суперечили б публічному порядку (ordre public);
(c) надавати допомогу, якщо інша Договірна Держава не вжила всіх прийнятних та передбачених її законодавством або адміністративною практикою заходів стягнення або збереження, залежно від обставин;
(d) надавати допомогу в тих випадках, коли адміністративний тягар для цієї Договірної Держави явно непропорційний вигоді, яку має отримати інша Договірна Держава.