1. Компетентні органи Договірних Держав будуть обмінюватися такою інформацією, яка необхідна для виконання положень цієї Конвенції або внутрішніх законодавств Договірних Держав, що стосується податків, на які поширюється Конвенція, в тій мірі, у якій оподаткування не суперечить цій Конвенції. Обмін інформацією не обмежується Статтею 1 (Загальна сфера застосування). Будь-яка інформація, одержана Договірною Державою, розглядатиметься як конфіденційна, так само як і інформація, отримана згідно з внутрішнім законодавством цієї Держави, буде розкрита тільки особам або владі (включаючи суди і органи управління), зайнятим оцінкою, збором або управлінням, примушуванням або судовим переслідуванням чи розглядом апеляцій стосовно податків, на які поширюється ця Конвенція. Такі особи або органи будуть використовувати інформацію тільки з цією метою. Вони можуть розкривати інформацію на публічних судових засіданнях і в юридичних рішеннях.
2. Ні в якому випадку положення параграфа 1 цієї Статті не будуть тлумачитися як такі, що покладають на Договірну Державу зобов'язання:
a) здійснювати адміністративні заходи такі, що відрізняються від законів і адміністративної практики тієї або іншої Договірної Держави;
b) надавати інформацію, яку неможливо одержати за законодавством або в ході звичайного управління в тій або іншій з Договірних Держав;
c) надавати інформацію, яка буде розкривати будь-яку торговельну, підприємницьку, промислову, комерційну або професійну таємницю або торговельний процес, або інформацію, розкриття якої суперечило б установленій практиці.
3. Якщо інформація, на яку робиться запит Договірною Державою, відповідає умовам цієї Статті, друга Договірна Держава буде отримувати інформацію, стосовно якої було зроблено запит, у такому вигляді і у такому обсязі, якби податки першої згаданої Держави були податками тієї другої Держави і стягувалися б тією другою Державою. Якщо це спеціально запитується компетентним органом Договірної Держави, компетентний орган другої Договірної Держави буде забезпечувати інформацію відповідно до цієї Статті у вигляді показань свідків та засвідчених копій оригіналів цілих документів (включаючи книги, папери, заяви, звіти, рахунки та записи) в такому обсязі, в якому ці свідчення і документи можна одержати відповідно до законодавства і адміністративної практики тієї другої Держави стосовно її власних податків.
4. Для цілей цієї Статті ця Конвенція буде застосовуватися, незалежно від положень Статті 2 (Податки, на які поширюється Конвенція), до податків будь-якого виду, що стягуються Договірною Державою.