1. Ця Конвенція застосовується до осіб, що є резидентами однієї чи обох Договірних Держав, а також до інших осіб, якщо це спеціально передбачено в Конвенції.
2. Ця Конвенція не буде ніяким чином обмежувати будь-яке виключення, звільнення, вирахування, кредит або інше звільнення, визначене тут або надалі:
а) законодавством однієї з Договірних Держав; або
b) будь-якою іншою угодою між Договірними Державами.
3. Незважаючи на будь-які положення Конвенції, за винятком параграфа 4, Договірна Держава може оподатковувати відповідно до її внутрішнього законодавства резидентів (як це визначено Статтею 4) (Резиденція) цієї Держави, та у випадку Сполучених Штатів Америки - їх громадян та колишніх громадян.
4. Незважаючи на положення параграфа 3, Договірними Державами надаються такі переваги:
a) відповідно до параграфа 2 Статті 9 (Асоційовані підприємства), параграфа 1 Статті 19 (Пенсії) та Статті 24 (Звільнення від подвійного оподаткування), 25 (Недискримінація) та 26 (Процедура взаємного узгодження); та
b) відповідно до Статті 18 (Державна служба), 20 (Студенти, практиканти та дослідники) і 28 (Дипломатичні агенти і консульські службовці) для фізичних осіб, які не є ні громадянами цієї Держави, ні, у випадку Сполучених Штатів Америки, фізичними особами, що мають там іммігрантський статус.