Процедура взаємного погодження
1. У випадках, коли особа вважає, що в результаті дій однієї чи обох Договірних Держав вона піддається чи піддаватиметься оподаткуванню, яке не відповідає положенням цієї Конвенції, вона може незалежно від засобів правового захисту, передбачених внутрішнім законодавством цих Держав, передати свою справу до компетентного органу Договірної Держави, резидентом якої вона є, або, якщо її справа підпадає під дію пункту 1 статті 25 цієї Конвенції, тієї Договірної Держави, національною особою якої вона є. Цю справу повинно бути передано в межах трьох (3) років з моменту першого повідомлення про дію, що зумовлює оподаткування, яке не відповідає положенням цієї Конвенції.
2. Якщо Компетентний орган уважає заперечення обґрунтованим і якщо сам не в змозі досягти задовільного рішення, він намагається вирішити справу за взаємною згодою з компетентним органом іншої Договірної Держави для уникнення оподаткування, яке не відповідає Конвенції, за умови, що компетентному органові іншої Договірної Держави повинно бути повідомлено про випадок у межах трьох (3) років з дати платежу або дати подання заяви про відшкодування в цій іншій Державі, залежно від того, що відбудеться пізніше. У такому разі будь-яка досягнута домовленість застосовується в межах десяти (10) років з дати платежу або дати подання заяви про відшкодування в цій іншій Державі, залежно від того, що відбудеться пізніше, або в межах довшого періоду, якщо це дозволено внутрішнім законодавством цієї іншої Держави.
3. Компетентні органи Договірних Держав намагаються вирішити за взаємною згодою будь-які труднощі або сумніви стосовно тлумачення чи застосування Конвенції. Вони можуть також консультуватися разом для усунення подвійного оподаткування у випадках, не передбачених у цій Конвенції.
4. Компетентні органи Договірних Держав можуть безпосередньо контактувати один з одним для досягнення згоди в значенні попередніх пунктів.