Проценти
1. Проценти, що виникають у Договірній Державі та сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватися в цій іншій Державі.
2. Однак такі проценти можуть також оподатковуватися в Договірній Державі, у якій вони виникають, і згідно із законодавством цієї Держави, але якщо фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 відсотків загальної суми процентів. Спосіб застосування цих обмежень установлюється компетентними органами Договірних Держав за взаємною згодою.
3. Незважаючи на положення пункту 2 цієї статті, проценти, зазначені в пункті 1 цієї статті, оподатковуються лише в тій Договірній Державі, резидентом якої є фактичний власник процентів, якщо:
a) фактичним власником процентів є Договірна Держава, адміністративно-територіальна одиниця або центральний банк Договірної Держави;
b) проценти сплачуються будь-якими суб'єктами, зазначеними в підпункті "a";
c) проценти виникають в Україні й сплачуються стосовно позики, яка надається на період, тривалість якого є не меншою за три (3) роки, забезпечується гарантією або застраховується, чи кредиту, який надається на такий період, забезпечується гарантією або застраховується Banco de Mйxico, Banco Nacional de Comercio Exterior, S.N.C., Nacional Financiera, S.N.C. чи Banco Nacional de Obras y Servicios Pъblicos, S.N.C. або іншою установою, про яку може бути домовлено час від часу між компетентними органами Договірних Держав;
d) проценти виникають у Мексиці й сплачуються стосовно позики, яка надається на період, тривалість якого є не меншою за три (3) роки, забезпечується гарантією або застраховується, чи кредиту, який надається на такий період, забезпечується гарантією або застраховується вповноваженим органом України чи будь-якою іншою установою, про яку може бути домовлено час від часу між компетентними органами Договірних Держав.
4. Термін "проценти" , який уживається в цій статті, означає дохід від боргових вимог будь-якого виду незалежно від іпотечного забезпечення й незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника й, зокрема, дохід від урядових цінних паперів і дохід від облігацій чи боргових зобов'язань, у тому числі премій і винагород, що сплачуються стосовно таких цінних паперів, облігацій та боргових зобов'язань, а також інший дохід, що розглядається як дохід від позики, наданої згідно із законодавством Договірної Держави, у якій виникає дохід. Термін "проценти" не охоплює будь-яких видів доходів, які вважаються дивідендами згідно з положеннями пункту 3 статті 10 цієї Конвенції.
5. Положення пунктів 1 та 2 цієї статті не застосовуються, якщо фактичний власник процентів, будучи резидентом Договірної Держави, здійснює підприємницьку діяльність в іншій Договірній Державі, у якій виникають проценти, через розташоване в ній постійне представництво, а боргова вимога, стосовно якої сплачуються проценти, є тісно пов'язаною з таким постійним представництвом. У такому разі застосовуються положення статті 7 цієї Конвенції.
6. Уважається, що проценти виникають у Договірній Державі у випадках, коли платник є резидентом цієї Держави. Проте у випадках, коли особа, що сплачує проценти, незалежно від того, чи є вона резидентом Договірної Держави чи ні, має в Договірній Державі постійне представництво й витрати зі сплати цих процентів несе постійне представництво, уважається, що такі проценти виникають у Державі, у якій знаходиться постійне представництво.
7. У випадках, коли з причин особливих відносин між платником та фактичним власником процентів або між ними обома та будь-якою іншою особою й сума процентів з будь-яких причин перевищує суму, про яку було б домовлено між платником та фактичним власником процентів за відсутності таких відносин, положення цієї статті застосовуються лише до зазначеної вище суми. У такому разі надмірна частина платежу залишається такою, що підлягає оподаткуванню відповідно до законодавства кожної Договірної Держави з належним урахуванням інших положень цієї Конвенції.
8. Положення цієї статті не застосовуються, якщо головною метою чи однією з головних цілей будь-якої особи, пов'язаної зі створенням або передачею боргової вимоги, стосовно якої сплачуються проценти, було отримання переваг цієї статті за допомогою такого створення або передачі.