Ст. 12

Чинна редакція від 02.09.2011 · Конвенція набрав чинності 01.12.2012

Роялті

1. Роялті, які виникають у Договірній Державі й сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі.

2. Однак такі роялті можуть також бути оподатковані в тій Договірній Державі, у якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Договірної Держави, але якщо особа - фактичний власник роялті є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 відсотків загальної суми роялті.

3. Термін "роялті" , коли його вжито в цій статті, означає платежі будь-якого виду, що одержуються як відшкодування за користування чи надання права користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, у тому числі кінематографічні фільми або фільми чи плівки, що використовуються для радіомовлення чи телебачення, будь-яким патентом, торговою маркою, дизайном чи моделлю, планом, таємною формулою чи процесом, або за використання чи надання права на користування промисловим, комерційним чи науковим обладнанням, або за інформацію стосовно промислового, комерційного чи наукового досвіду.

4. Положення пунктів 1 та 2 цієї статті не застосовуються, якщо особа - фактичний власник роялті, яка є резидентом Договірної Держави, здійснює підприємницьку діяльність в іншій Договірній Державі, у якій виникають роялті, через постійне представництво, що знаходиться в ній, або надає в цій іншій Державі незалежні особисті послуги з постійної бази, що знаходиться в ній, і право або майно, стосовно яких сплачуються роялті, справді пов'язані з таким постійним представництвом або постійною базою. У такому разі залежно від обставин застосовуються положення статті 7 або 14 цієї Конвенції.

5. Уважається, що роялті виникають у Договірній Державі тоді, коли платником є резидент цієї Держави. Однак у випадках, коли особа, яка сплачує роялті, незалежно від того, є вона резидентом Договірної Держави чи ні, має у Договірній Державі постійне представництво або постійну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплатити роялті, і витрати зі сплати таких роялті несе постійне представництво або постійна база, уважається, що такі роялті виникають у Державі, у якій знаходиться постійне представництво або постійна база.

6. У випадку, коли через особливі відносини між платником й особою - фактичним власником або між ними обома та будь-якою іншою особою сума роялті, яка стосується використання, права або інформації, у зв'язку з якими вони сплачуються, перевищує суму, яка була б погоджена між платником й особою - фактичним власником за відсутності таких відносин, положення цієї статті застосовуються лише до останньої зазначеної суми. У такому разі надмірна частина платежів, як і раніше, підлягає оподаткуванню відповідно до законодавства кожної Договірної Держави з належним урахуванням інших положень цієї Конвенції.