Роялті
1. Роялті, які виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі.
2. Однак такі роялті можуть також бути оподатковані у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник роялті є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 відсотків від загальної суми роялті.
3. Термін "роялті" у разі використання в цій статті означає платежі, незалежно від того, є вони періодичними чи ні, і в будь-якій формі або назві чи номенклатурі, згідно з якою вони здійснюються як компенсація за:
a) користування чи право на користування будь-яким авторським правом, патентом, дизайном або моделлю, планом, таємною формулою або процесом, торговою маркою або іншим подібним майном чи правом; або
b) користування чи право на користування будь-яким промисловим, комерційним або науковим обладнанням; або
c) надання наукових, технічних, промислових або комерційних знань або інформації; або
d) надання будь-якої допомоги, яка є допоміжною і другорядною для будь-якої власності або права, які зазначені в підпункті (a), будь-якого такого обладнання, яке зазначене в підпункті (b), чи будь-яких знань, або інформації, які зазначені в підпункті (c); або
e) користування чи право на користування:
(i) кінематографічними фільмами; або
(ii) фільмами чи відео для використання у зв'язку з телебаченням; або
(iii) плівками для використання у зв'язку з радіомовленням.
4. Положення пунктів 1 і 2 цієї статті не застосовуються, якщо особа - фактичний власник роялті, яка є резидентом Договірної Держави, здійснює підприємницьку діяльність в іншій Договірній Державі, в якій виникають роялті, через розташоване в ній постійне представництво або надає в цій іншій Державі незалежні особисті послуги з розташованої в ній постійної бази і право або майно, стосовно яких сплачуються роялті, справді пов'язані з (a) таким постійним представництвом або постійною базою або з (b) підприємницькою діяльністю, про яку йдеться у (c) пункту 1 статті 7 цієї Конвенції. У такому випадку застосовуються положення статті 7 або 14 цієї Конвенції, залежно від обставин.
5. Вважається, що роялті виникають у Договірній Державі, якщо платником є резидент цієї Держави. Проте, якщо особа, що сплачує роялті, незалежно від того, є вона резидентом Договірної Держави чи ні, має у Договірній Державі постійне представництво або постійну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплатити роялті, і витрати зі сплати цих роялті несе постійне представництво або постійна база, то вважається, що такі роялті виникають у Державі, в якій розташоване постійне представництво або постійна база.
6. Якщо з причин особливих відносин між платником і особою - фактичним власником роялті або між ними обома і будь-якою іншою особою сума роялті, яка стосується використання, права використання або інформації, у зв'язку з якими вони сплачуються, перевищує з будь-якої причини суму, яка була б узгоджена між платником і особою - фактичним власником роялті за відсутності таких відносин, положення цієї статті застосовуються тільки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмірна частина платежу, як і раніше, підлягає оподаткуванню відповідно до законодавства кожної Договірної Держави, з належним урахуванням інших положень цієї Конвенції.