Податки, на які поширюється Конвенція
1. Ця Конвенція застосовується до податків на доходи і на капітал, що стягуються від імені Договірної Держави або її політико-адміністративних підрозділів, або місцевих органів влади, незалежно від способу їх стягнення.
2. Податками на доходи і на капітал вважаються всі податки, що справляються від загальної суми доходів, від всього капіталу або з окремих їх елементів, включаючи податки на доходи від відчужування рухомого або нерухомого майна і податки на загальну суму заробітної плати або платні, сплачуваних підприємствами.
3. Існуючими податками, на які поширюється ця Конвенція, зокрема, є:
a) в Україні:
(i) податок на прибуток підприємств; і
(ii) податок на доходи фізичних осіб;
(далі "український податок");
b) у Великому Герцогстві Люксембург:
(i) прибутковий податок з фізичних осіб;
(ii) корпоративний податок;
(iii) податок на гонорари директорів компаній;
(iv) податок на капітал; і
(v) податок на комунальну торгівлю;
(далі "люксембурзький податок").
4. Конвенція застосовується також до всіх ідентичних або по суті подібних податків, які будуть стягуватись кожною з Договірних Держав після дати підписання цієї Конвенції, в доповнення до або замість існуючих податків. Компетентні органи Договірних Держав повідомлять один одного про будь-які істотні зміни, що відбудуться в їх законодавствах щодо оподаткування.