Податки, на які поширюється Конвенція
1. Ця Конвенція поширюється на податки на доходи і зростання капіталу, що стягуються від імені Договірної Держави або її політико-адміністративного підрозділу, або місцевої влади незалежно від способу їх стягнення.
2. Податками на доход вважаються усі податки, що стягуються з загальної суми доходу або з елементів доходу, включаючи податки на приріст від відчуження рухомого або нерухомого майна і податки на загальну суму заробітної плати і платні, сплачуваних підприємством, так само як і податки на підвищення вартості капіталу.
3. Податками, на які поширюється ця Конвенція, зокрема, є:
а) в Україні: (I) податок на прибуток (доходи) підприємств; (II) прибутковий податок з громадян (далі - "український податок");
b) у Швеції: (I) державний прибутковий податок, що включає податок на моряків і купонний податок; (II) спеціальний прибутковий податок для нерезидентів; (III) спеціальний прибутковий податок для естрадних артистів;
(IV) комунальний прибутковий податок (далі "шведський податок").
4. Якщо новий податок на прибуток чи на капітал вводиться в Договірній Державі після підписання Конвенції, Конвенція буде застосовуватись також і до такого податку. Компетентні органи Договірної Держави будуть вирішувати шляхом двосторонньої домовленості чи є податок, представлений в обох Договірних Державах, одним із тих, до яких буде застосовуватись Конвенція згідно з попереднім реченням.
5. Ця Конвенція застосовується також до будь-яких ідентичних або подібних по суті податків, які стягуються після підписання цієї Конвенції, на додаток або замість існуючих податків, що згадуються в пункті 3. Компетентні органи Договірних Держав повідомляють один одного про будь-які істотні зміни, що відбуваються в їхніх законодавствах щодо оподаткування.
6. Положення цієї Конвенції не поширюються на пеню, сплачену за порушення податкового законодавства Договірних Держав.