Ст. 25

Чинна редакція від 29.03.1996

Недискримінація

1. Національні особи (громадяни) Договірної Держави не підлягатимуть у другій Договірній Державі будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, іншому або більш обтяжливому ніж оподаткування і пов'язане з ним зобов'язання, яким піддаються або можуть піддаватися національні особи (громадяни) цієї другої Держави за тих же обставин, зокрема щодо резиденції. Це положення також застосовується, незалежно від положень статті 1, до фізичних осіб, які не є резидентами однієї або обох Договірних Держав.

2. Особи без громадянства, які є резидентами однієї Договірної Держави, не повинні піддаватися в жодній з Договірних Держав будь-якому оподаткуванню або будь-яким пов'язаним з ним зобов'язанням, які є іншими або більш обтяжливими, ніж оподаткування і пов'язані з ним зобов'язання, яким піддаються або можуть піддаватися національні особи цієї Держави за тих же умов.

3. Оподаткування постійного представництва, яке підприємство однієї Договірної Держави має в другій Договірній Державі, не повинно бути менш сприятливим у цій другій Державі, ніж оподаткування підприємств цієї другої Держави, які здійснюють подібну діяльність.

4. Положення цієї статті не будуть мати тлумачення як такі, що зобов'язують Договірну Державу надавати резиденту другої Договірної Держави будь-які персональні звільнення, пільги і вирахування для податкових цілей, виходячи з цивільного статусу, сімейного статусу або критеріїв, не передбачених внутрішнім загальним податковим законодавством, які надаються її власним резидентам.

5. За винятком випадків, коли застосовуються положення статті 9, пункту 7 статті 11 або пункту 6 статті 12, проценти, роялті та інші виплати, що сплачуються підприємством однієї Договірної Держави резиденту другої Договірної Держави, з метою визначення оподатковуваного прибутку такого підприємства будуть обчислюватись за таких же умов, за яких вони б сплачувались резиденту першої згаданої Держави. Таким же чином будь-які борги підприємства Договірної Держави резиденту другої Договірної Держави повинні, для цілей визначення оподатковуваного капіталу такого підприємства, підлягати вирахуванням за таких же умов, за яких вони б сплачувались резиденту першої згаданої Держави.

6. Підприємства Договірної Держави, капітал яких повністю або частково належить або контролюється прямо чи посередньо одним або кількома резидентами другої Договірної Держави, не повинні піддаватися в першій згаданій Державі будь-якому оподаткуванню або будь-яким зобов'язанням, пов'язаним з ним, іншим або більш обтяжливим, ніж оподаткування і пов'язані з ним зобов'язання, яким піддаються або можуть піддаватися інші подібні підприємства першої Договірної Держави.

7. Положення цієї Статті будуть застосовуватись до податків, які розглядаються цією Конвенцією.