Податки, на які поширюється Конвенція
1. Ця Конвенція поширюється на податки на доход та капітал, що стягуються від імені Договірної Держави або її місцевого органу влади, або її політико-адміністративних підрозділів, або адміністративно-територіальних одиниць, незалежно від способу їх стягнення.
2. Податками на доход і на капітал вважаються всі податки, що стягуються із загальної суми доходу, загальної суми капіталу або з елементів доходу або капіталу, включаючи податки на доходи від відчужування рухомого або нерухомого майна, а також податки на заробітну плату і жалування, що сплачуються підприємствами, а також податки на приріст капіталу.
3. Існуючими податками, на які поширюється Конвенція, зокрема, є:
а) в Україні: (і) податок на прибуток підприємств; і (іі) прибутковий податок з громадян (надалі "український податок");
b) у Румунії: (і) податок на доходи, одержані фізичними особами; (іі) податок на прибутки юридичних осіб; (ііі) податок на жалування та інші подібні винагороди; (iv) податок на дивіденди; (v) податок на доходи від сільськогосподарської діяльності, одержані фізичними особами (надалі "румунський податок").
4. Ця Конвенція поширюється також на будь-які ідентичні або аналогічні податки, що стягуються після дати підписання Конвенції в доповнення або замість існуючих податків. Компетентні органи Договірних Держав повідомлять один одного про зміни в їх законодавствах щодо оподаткування в допустимий період часу після таких змін.