Процедура взаємного узгодження
1. Якщо особа вважає, що дії однієї або обох Договірних Держав призводять або призведуть до його оподаткування не відповідно до положень цієї Конвенції, вона може, незалежно від засобів захисту, передбачених національним законодавством цих Держав, подати свій випадок до компетентного органу Договірної Держави, резидентом якої він є, або, якщо його випадок підпадає під дію пункту 1 статті 25, тієї Договірної Держави, національною особою якої вона є.
Заява повинна бути подана протягом трьох років з моменту першого повідомлення про дію, яка призводить до оподаткування, що не відповідає положенням Конвенції.
2. Компетентний орган прагнутиме, якщо він вважатиме заперечення обгрунтованим і якщо він сам не в змозі дійти до задовільного рішення, вирішити питання за взаємною згодою з компетентним органом другої Договірної Держави з метою уникнення оподаткування, яке не відповідає цій Конвенції. Будь-яка досягнута домовленість повинна виконуватись незалежно від будь-яких обмежень часу, передбачених внутрішнім законодавством Договірних Держав.
3. Компетентні органи Договірних Держав прагнутимуть вирішувати за взаємною згодою будь-які труднощі або сумніви, що виникають при тлумаченні або застосуванні Конвенції. Вони також можуть консультуватись один з одним з приводу уникнення подвійного оподаткування у випадках, не передбачених цією Конвенцією.
4. Компетентні органи Договірних Держав можуть вступати в прямі контакти один з одним для досягнення згоди в розумінні попередніх пунктів. Заради досягнення згоди представники компетентних органів Договірної Держави можуть, у разі необхідності, зустрічатися для усного обміну думками.