Податки, на які поширюється Конвенція
1. Ця Конвенція застосовується до податків на доходи і майно, що стягуються від імені Договірної Держави або її політико-адміністративних підрозділів, або місцевих органів влади, незалежно від способу їх стягнення.
2. Податками на доходи і на майно вважаються всі податки, що справляються від загальної суми доходу, вартості майна або з елементів доходу або майна, включаючи податки на доходи від відчужування рухомого або нерухомого майна, податки на загальну суму заробітної плати і платні, сплачуваних підприємством, а також податки на приріст вартості майна.
3. Існуючими податками, до яких застосовується ця Конвенція, зокрема, є:
a) на Кубі: (i) податок на прибуток; (ii) прибутковий податок з фізичних осіб; (iii) податок на майно або володіння деякими товарами; (надалі - "кубинський податок")
b) в Україні: (i) податок на прибуток підприємств; і (ii) прибутковий податок з громадян; (надалі - "український податок").
4. Ця Конвенція застосовується також до будь-яких ідентичних або подібних по суті податків, які стягуються після дати підписання цієї Конвенції, в доповнення до або замість існуючих податків. Компетентні органи Договірних Держав повідомляють один одного про будь-які істотні зміни, що відбулися в їхніх відповідних податкових законодавствах.
5. Положення цієї Конвенції не поширюються на штрафи та пеню, сплачені за порушення податкового законодавства Договірних Держав.
Визначення