Роялті
1. Роялті, які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Договірній Державі
2. Однак такі роялті можуть також оподатковуватись в тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа, що дійсно має право на роялті є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином не повинен перевищувати 5 процентів від загальної суми роялті.
Компетентні органи Договірних Держав за взаємною згодою встановлюють спосіб застосування такого обмеження.
3. Незважаючи на положення пункту 2 авторські гонорари, що сплачуються за авторські права та інші подібні винагороди за виробництво літературної, драматичної, музичної або художньої продукції, крім кінематографічних фільмів або фільмів чи плівок, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, який матиме стосовно них зобов'язання зі сплати податків, якщо одержувач згаданих гонорарів дійсно має право на такі гонорари, звільнятимуться від оподаткування в першій згаданій Державі.
4. Термін "роялті" при використанні в цій статті означає платежі будь-якого виду, що одержуються як відшкодування за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи кінематографічні фільми, або фільми чи плівки, що використовуються для радіомовлення чи телебачення, будь-які патенти, торгові марки, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за право їх використання або право використання промислового, комерційного чи наукового обладнання, або за інформацію, що стосується промислового, комерційного або наукового досвіду.
5. Положення пункту 1 і 2 не застосовуються, якщо фактичний власник роялті, який є резидентом однієї Договірної Держави, проводить підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі, в якій виникають роялті, через розташоване там постійне представництво, або надає в цій другій Державі незалежні особисті послуги з розташованої там постійної бази, і право або майно, стосовно яких сплачуються роялті, дійсно пов'язані з цим постійним представництвом чи постійною базою. У такому разі застосовуються положення статті 7 або 14 залежно від обставин.
6. Вважається, що роялті виникають у Договірній Державі, якщо платником є сама Держава, політико-адміністративний підрозділ, місцевий орган влади або резидент цієї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує роялті, незалежно від того, є вона резидентом Договірної Держави чи ні, має у Договірній Державі постійне представництво або постійну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплатити роялті, і витрати зі сплати цих роялті несе постійне представництво або постійна база, то вважається, що такі роялті виникають у Державі, в якій розташоване постійне представництво або постійна база.
7. Якщо з причин особливих відносин між платником і фактичним власником, або між ними обома і будь-якою третьою особою, сума роялті, яка відноситься до використання, права або інформації, на підставі яких вони сплачуються, перевищує суму, яка була б узгоджена між платником і фактичним власником за відсутністю таких відносин, положення цієї статті застосовуватимуться тільки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмірна частина платежу, як і раніше, підлягає оподаткуванню відповідно до законодавства кожної Договірної Держави, з належним урахуванням інших положень цієї Конвенції.
8. Положення цієї статті не застосовуються, якщо головною або однією із головних цілей будь-якої особи, що має відношення до утворення або передачі прав стосовно яких сплачуються роялті, було одержання переваг цієї статті шляхом цього створення або передачі.