Дивіденди
1. Дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.
2. Однак такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником дивідендів, податок, що стягується, не повинен перевищувати:
а) 5 відсотків валової суми дивідендів, якщо право на дивіденди фактично має компанія, і ця компанія володіє щонайменше 25 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди;
б) 15 відсотків валової суми дивідендів у всіх інших випадках.
Цей пункт не стосується оподаткування компанії щодо прибутку, з якого сплачуються дивіденди.
3. Термін "дивіденди" при використанні у цій статті означає доход від акцій або інших прав, які не є борговими вимогами, що дають право на участь у прибутках, а також доход від інших корпоративних прав, який підлягає такому ж оподаткуванню, як доходи від акцій відповідно до податкового законодавства Держави, резидентом якої є компанія, що розподіляє прибуток.
4. Положення пунктів 1 і 2 цієї статті не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на дивіденди, яка є резидентом однієї Договірної Держави, здійснює комерційну діяльність у другій Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди через розташоване в ній постійне представництво, або надає у цій другій Договірній Державі незалежні особисті послуги з розташованої в ній постійної бази, і холдінг, стосовно якого сплачуються дивіденди, дійсно відноситься до такого постійного представництва або постійної бази. У такому випадку застосовуються положення статті 7 або статті 14 залежно від обставин.
5. У разі, коли компанія, яка є резидентом однієї Договірної Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договірної Держави, ця друга Держава може повністю звільнити від податків дивіденди, що сплачуються цією компанією, за винятком, якщо ці дивіденди сплачуються резиденту цієї другої Держави, або якщо холдінг, стосовно якого сплачуються дивіденди, дійсно відноситься до постійного представництва або постійної бази, розташованих у цій другій Державі.
6. Ніщо у цій Конвенції не може тлумачитись як таке, що перешкоджає Договірній Державі оподатковувати чистий прибуток підприємства другої Договірної Держави, що відноситься до постійного представництва у першій згаданій Державі, податком у доповнені до податку, який нараховується на прибуток підприємства цієї Держави, за умови, що цей додатковий податок не перевищить 5 відсотків суми такого чистого прибутку. Для цілей цього пункту чистий прибуток визначається за принципами, викладеними у статті 7 цієї Конвенції, після вирахування з нього:
а) усіх податків (інших, ніж додатковий податок), що стягуються у Договірній Державі, у якій розташоване постійне представництво; і
б) суми, рівної 50 відсоткам чистого прибутку, що залишилась після вирахування згаданих у пункті а) податків.
Із введенням Україною подібного податку положення пункту б) цього пункту застосовуватись не буде.