Ст. 5

Чинна редакція від 07.04.1999 · Конвенція набрав чинності 31.10.2001

Постійне представництво

1. Для цілей цієї Конвенції термін "постійне представництво" означає постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність підприємства.

2. Термін "постійне представництво", зокрема, включає:

a) місце управління;

b) відділення;

c) контору;

d) фабрику;

e) майстерню;

f) шахту, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів;

g) склад стосовно особи, що забезпечує послуги по зберіганню для інших осіб;

h) споруди або склади, що використовуються як торговельна точка або для прийому, або оформлення замовлень;

i) установку або споруду для розвідки або експлуатації природних ресурсів;

j) будівельний майданчик або будівельний, монтажний або складальний об'єкт, або контрольну діяльність, пов'язану з ними, якщо такий майданчик, об'єкт або діяльність (разом з іншими такими майданчиками, об'єктами або діяльністю) функціонують протягом періоду, який перевищує 6 місяців.

3. Вважається, що підприємство має постійне представництво в Державі і здійснює підприємницьку діяльність через це постійне представництво, якщо воно надає послуги або будівлі або постачає обладнання або механізми в найм, які використовуються або використовуватимуться для розвідування, видобутку чи виробництва мінеральних масел або у зв'язку з таким розвідуванням, видобутком чи виробництвом у цій Державі.

4. Незважаючи на попередні положення цієї статті, термін "постійне представництво" не розглядається як такий, що включає:

a) використання споруд виключно з метою зберігання, демонстрації або поставки товарів чи виробів, що належать підприємству;

b) утримання запасів товарів або виробів, що належать підприємству, виключно з метою зберігання або демонстрації;

c) утримання запасів товарів або виробів, що належать підприємству, виключно з метою переробки іншим підприємством;

d) утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збирання інформації для підприємства;

e) утримання постійного місця діяльності виключно з метою рекламування, постачання інформації, наукових досліджень або іншої подібної діяльності для підприємства, що носить підготовчий або допоміжний характер.

Однак положення підпунктів a) - e) не застосовуються, якщо підприємство використовує будь-яке інше постійне місце підприємницької діяльності у другій Договірній Державі для будь-яких цілей, на які не поширюється дія згаданих підпунктів.

5. Незважаючи на положення пунктів 1 і 2, якщо особа, що є резидентом Договірної Держави, інша ніж агент з незалежним статусом, на якого поширюється дія п.6, діє від імені підприємства другої Договірної Держави, вважається, що це підприємство має постійне представництво в першій згаданій Державі, якщо:

a) вона має та постійно використовує повноваження укладати контракти від імені підприємства, якщо її діяльність не обмежується закупівлею товарів і виробів для підприємства;

b) вона не має таких повноважень, але постійно використовує в першій згаданій Державі запас товарів чи виробів, з якого вона регулярно постачає товари чи вироби від імені підприємства; або

c) вона постійно отримує замовлення в першій згаданій Державі, повністю або майже повністю, для самого підприємства та інших підприємств, які контролюють, контролюються або підлягають такому ж загальному контролю, як перше згадане підприємство;

d) діючи таким чином, вона виробляє або обробляє у цій Державі товари чи вироби, що належать підприємству, для цього підприємства.

6. Підприємство не розглядається як таке, що має постійне представництво в Договірній Державі, лише якщо воно здійснює підприємницьку діяльність у цій Державі через брокера, комісіонера чи будь-якого іншого агента з незалежним статусом за умови, що ці особи діють у межах своєї звичайної діяльності. Однак, якщо діяльність такого агента здійснюється повністю або майже повністю від імені цього підприємства та інших підприємств, які контролюють, контролюються, або підлягають такому ж загальному контролю, як перше згадане підприємство, він не буде вважатися агентом з незалежним статусом в тому значенні, яке обумовлене положеннями цього пункту.

7. Той факт, що компанія, яка є резидентом Договірної Держави, контролює чи контролюється компанією, що є резидентом другої Договірної Держави або яка здійснює підприємницьку діяльність у цій другій Державі (або через постійне представництво або будь-яким іншим чином), сам по собі не перетворює одну з цих компаній у постійне представництво другої компанії.