Податки, на які поширюється Конвенція
1. Ця Конвенція поширюється на податки на доходи і капітал, що стягуються Договірною Державою або її політико-адміністративними підрозділами, або місцевими органами влади незалежно від способу їх стягнення.
2. Податками на доходи і на капітал вважаються всі податки, що справляються від загальної суми доходу, загальної суми капіталу або з елементів доходу чи капіталу, включаючи податки на доходи від відчужування рухомого і нерухомого майна і податки на загальну суму заробітної плати або платні, сплачуваних підприємством, а також податки, які справляються з доходів від приросту вартості капіталу.
3. Податками, на які поширюється ця Конвенція, зокрема, є:
a) в Україні:
(i) податок на прибуток (доходи) підприємств;
(ii) прибутковий податок з громадян;
(iii) податок на майно підприємств;
(iv) податок на нерухоме майно громадян
(надалі "український податок");
b) в Індії:
(i) прибутковий податок, включаючи додатковий податок;
(ii) податок на добробут;
(надалі "індійський податок").
4. Ця Конвенція поширюється також на будь-які ідентичні або подібні по суті податки, які стягуються однією з Договірних Держав після дати підписання цієї Конвенцїї в доповнення до або замість існуючих податків цієї Договірної Держави. Компетентні органи Договірних Держав повідомляють один одного про будь-які істотні зміни, що відбудуться в їх законодавствах щодо оподаткування.