Роялті і гонорари за технічні послуги
1. Роялті та гонорари за технічні послуги, які виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.
2. Однак такі роялті та гонорари можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на роялті і гонорари за технічні послуги, податок, що сплачується, не може перевищувати 10 відсотків валової суми роялті або гонорарів за технічні послуги.
3. Термін "роялті" при використанні в цій статті означає платежі будь-якого виду, що одержуються як відшкодування за користування або за надання права використання будь-яких авторських прав на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи кінематографічні фільми, будь-які фільми або плівки для радіомовлення чи телебачення, будь-якого патенту, товарного знака, креслення або моделі, схеми, таємної формули або процесу, або надання права використання промислового, комерційного або наукового обладнання, або за інформацію стосовно промислового, комерційного або наукового досвіду.
4. Термін "гонорари за технічні послуги" при використанні в цій статті означає виплати будь-якої суми будь-якій особі, інші, ніж виплати найманому працівнику особою, яка здійснює ці платежі, щодо послуг управлінського, технічного або консультативного характеру, включаючи надання послуг технічного або іншого персоналу.
5. Положення пунктів 1 і 2 цієї статті не застосовуються, якщо фактичний власник роялті або гонорарів за технічні послуги, який є резидентом Договірної Держави, здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі, в якій виникають роялті або гонорари за технічні послуги, через розташоване там постійне представництво, або надає в цій другій Державі незалежні особисті послуги з розташованої там постійної бази, і право, майно або контракт, стосовно яких сплачуються роялті або гонорари за технічні послуги дійсно пов'язані з цим постійним представництвом чи постійною базою. У такому разі застосовуються положення статті 7 або 14 цієї Конвенції залежно від обставин.
6. Вважається, що роялті або гонорари за технічні послуги виникають у Договірній Державі, якщо платником є сама Держава, її політико-адміністративний підрозділ, місцеві органи влади або резидент цієї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує роялті або гонорари за технічні послуги, незалежно від того, є вона резидентом Договірної Держави чи ні, має у Договірній Державі постійне представництво або постійну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплатити роялті або гонорари за технічні послуги, і витрати по сплаті цих роялті або гонорарів за технічні послуги несе постійне представництво або постійна база, то вважається, що такі роялті або гонорари за технічні послуги виникають у Державі, в якій розташоване постійне представництво або постійна база.
7. Якщо з причин особливих відносин між платником і фактичним власником, або між ними обома і будь-якою третьою особою, сума роялті або гонорарів за технічні послуги, яка відноситься до використання, права або інформації, на підставі яких вони сплачуються, перевищує, з будь-яких причин, суму, яка була б узгоджена між платником і фактичним власником за відсутністю таких відносин, положення цієї статті будуть застосовуватись тільки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмірна частина платежу, як і раніше, підлягає оподаткуванню відповідно до законодавства кожної Договірної Держави, з належним урахуванням інших положень цієї Конвенції.
8. Положення цієї статті не застосовуються, якщо головною метою або однією із головних цілей будь-якої особи, що має відношення до утворення або передачі прав чи надання послуг, стосовно яких сплачуються роялті або гонорари, було одержання переваг цієї статті шляхом цього створення або передачі.