Резиденція
1. Для цілей цієї Конвенції термін "резидент Договірної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством даної Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі її місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження її керівного органу, місця заснування (реєстрації) або при наявності інших аналогічних підстав. Термін також включає саму Договірну Державу,її політико-адміністративний підрозділ, місцеві органи влади і органи, установлені ними. Цей термін, разом з тим, не включає особу, яка підлягає оподаткуванню в даній Державі тільки стосовно доходів з джерел в цій Державі або стосовно майна, що в ній знаходиться.
2. Якщо на підставі положень пункту 1 фізична особа є резидентом обох Договірних Держав, її статус визначається таким чином:
а) вона вважається резидентом тієї Держави, де вона має постійне місце проживання; якщо особа має постійне місце проживання в обох Державах, вона вважається резидентом тієї Держави, де вона має найбільш тісні особисті й економічні зв'язки (центр життєвих інтересів);
b) якщо така Держава, в якій зазначена особа має центр життєвих інтересів, не може бути визначена, або зазначена особа не має постійного місця проживання в жодній з обох Держав, вона вважається резидентом тієї Держави, де вона звичайно проживає;
с) якщо особа звичайно проживає в обох Державах або не проживає в жодній з них, така особа вважається резидентом тієї Держави, громадянином якої вона є;
d) якщо особа є громадянином обох Держав або не є громадянином жодної з них, компетентні органи обох Договірних Держав регулюють вирішення цього питання за взаємною згодою.
3. Якщо відповідно до положень пункту 1 особа, що не є фізичною особою, є резидентом обох Договірних Держав, тоді вона вважається резидентом тієї Держави, де розміщений її фактичний керівний орган.